Хто і скільки заробляє? Ринок заробітних плат в Україні

Бізнесу бракує людей – і ринок відповідає грошима. Компанії переглядають оклади, додають бонуси, вигадують нові способи утримати працівників. Але чи справді українці почали заробляти більше – настільки, щоб це відчули всі?

Формально, картина оптимістична. За даними Держстату, у першому кварталі 2025 року середня заробітна плата становила 23 460 грн, що на 24,1% більше, ніж торік. Та є нюанс: зміни відбуваються нерівномірно. Одні галузі змагаються за професіоналів й піднімають ставки, тоді як інші лише намагаються наздогнати інфляцію. 

Тож у цій статті розберемося, хто і скільки заробляє в Україні, у яких сферах справді відчувається підйом, а де цифри залишаються радше статистикою, ніж реальністю.

Загальна картина ринку: середня зарплата, динаміка, регіони

На українському ринку праці цього року спостерігається два паралельних процеси: з одного боку – підйом середніх показників зарплат, з іншого – висхідну нерівність між різними сферами.

Динаміка в цілому

Зростання на 24% у річному вимірі – позитивний сигнал, але варто розуміти, що йдеться насамперед про номінальні оклади. Якщо врахувати інфляцію, картина виглядає скромніше. 

За словами голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, у першому кварталі 2025 року рівень інфляції становив 13,6%. При цьому продукти подорожчали на 15,5%, а комунальні послуги – на 19,5 %. Тож, попри збільшення заробітків у гривневому еквіваленті, реальна купівельна спроможність українців не стала суттєво більшою.

Ріст середніх зарплат протягом року також демонструє нерівномірність. У липні 2025 року середній показник піднявся до 26 499 грн, проте вже у серпні знизився майже на 600 грн. Такі коливання свідчать: загальна тенденція до зростання дійсно існує, однак вона не є сталою. На рівень оплати впливають сезонність, активність бізнесу в конкретних галузях, регіональні особливості та інші фактори. 

До того ж «середня зарплата» – досить умовний показник. Вона не означає, що всі працівники отримують однаково, а лише демонструє усереднений рівень між дуже високими та низькими доходами. Тому, аналізуючи цифри, важливо враховувати контекст.

Регіональні відмінності

Різниця між регіонами за рівнем оплати праці перевищує двократний показник, і тенденція до її скорочення поки не спостерігається.

За даними Держстату, у липні 2025 року найвищі зарплати отримували працівники у Києві – 40 546 грн, Луганській області – 34 553 грн, а також Дніпропетровській області – 27 413 грн. Натомість найнижчі показники зафіксовано у Чернігівській області – 19 920 грн, Кіровоградській області – 19 522 грн і ​​Чернівецькій області – 19 202 грн.

Чому така різниця? Рівень заробітку напряму залежить від економічної структури регіону. Наприклад, Київ – фінансовий та діловий центр країни, де сконцентровано офіси міжнародних компаній, ІТ-сектор, державне управління, консалтинг тощо. Тут найвища частка високооплачуваних вакансій і найбільша конкуренція за кваліфікованих фахівців. Дніпропетровська область – промисловий і логістичний вузол. Луганська область, попри складну ситуацію, потрапила до трійки лідерів через специфічний ефект – більшість зафіксованих підприємств належить до бюджетного сектору, де у липні традиційно нараховують «відпускні» та піврічні премії, а процес релокації установ впливає на статистику. Фактично це тимчасовий сплеск, а не сталий тренд.

Чернігівська, Кіровоградська та Чернівецька області залишаються серед регіонів із найнижчими показниками через обмежену присутність великого бізнесу, переважання сільського господарства та малого виробництва, нижчий рівень інвестицій і меншу частку вакансій із високими вимогами до кваліфікації.

Хто заробляє найбільше: ТОП-галузі та професії

Саме професійна та галузева належність сьогодні найсильніше визначає, скільки заробляє працівник.

Лідери ринку

Найвищі доходи стабільно фіксуються в ІТ-галузі та телекомунікаціях – у середньому 65,5 тис. грн на місяць. Високі зарплати тут зумовлені роботою на зовнішні ринки, оплатою у валюті та гострим дефіцитом кваліфікованих фахівців – розробників, аналітиків, фахівців із кібербезпеки тощо.

Друге місце посідає фінансовий і страховий сектор, де середня зарплата перевищує 50 тис. грн. Зростання забезпечує розвиток фінтех-компаній, цифрових банків і збільшення попиту на спеціалістів з управління ризиками та аналітики.

Третю сходинку утримує авіаційна галузь – 57,5 тис. грн. Попит на технічний персонал залишається стабільним, а дефіцит кваліфікованих кадрів підтримує високий рівень оплати.

Сектори помірного зростання

Промисловість і логістика залишаються серед тих секторів, що фактично підтримують економіку країни під час війни. Середня заробітна плата тут становить 28-29 тис. грн, і, попри складні умови, ці сфери продовжують розвиватися завдяки модернізації виробництва, зростанню експорту, адаптації до нових логістичних маршрутів та впровадженню автоматизованих рішень.

У державному управлінні, обороні та соціальному страхуванні середня зарплата – 35,1 тис. грн. Попри нижчий рівень порівняно з приватним сектором, державні посади приваблюють стабільністю, соціальними гарантіями та офіційною зайнятістю.

Але потрібно враховувати, що в як в ІТ-галузі, так і у торгівлі, виробництві чи логістиці різниця заробітку між початківцем і досвідченим працівником може сягати 40-60%. Дохід напряму залежить від рівня кваліфікації кандидатів.

Галузі з найнижчими показниками

Сфери освіти, культури та мистецтва залишаються серед найнижче оплачуваних – 14-15 тис. грн на місяць. Головні причини – обмежене бюджетне фінансування, низькі надбавки, відсутність реформування та повільне оновлення системи мотивації працівників.

Як змінилася система винагороди та чого шукають кандидати

За останні роки бізнеси в Україні помітно «перезібрали» компенсаційні пакети: вони більше спираються на фіксовану частину зарплати, роблячи її головним інструментом утримання на тлі інфляції та дефіциту кадрів.

Змінна частина (бонуси та премії) частіше прив’язується до чітких KPI та диференціюється за рівнями посад. А нематеріальні бенефіти стали обов’язковою частиною пропозиції, а не «приємним доповненням». На це вказують регулярні дослідження в Україні. 

По лінії нематеріальних заохочень ринок рухається у бік «пакетів під людину». Поряд зі статутними гарантіями (відпустки, лікарняні, соціальне страхування) роботодавці дедалі частіше додають медичну страховку, бюджети на навчання, безоплатні обіди в офісах, гнучкі формати роботи, дні для відновлення, розширену підтримку для сім’ї тощо.

Це є прямою відповіддю на сучасні очікування кандидатів. Гроші залишаються вагомим чинником при пошуку роботи, проте люди дедалі рідше розглядають зарплату у відриві від умов праці. За даними опитування OLX Робота та Європейської Бізнес Асоціації, 64% респондентів, які нині не шукають роботу, зазначили, що могли б погодитися на перехід за умови вигіднішої фінансової пропозиції. 

Водночас серед чинників, які утримують співробітників на поточному місці, лідирує гнучкий графік – його назвали 57% опитаних. Для 36% вирішальним є стабільність компанії, для 31% – колектив, тоді як заробітну плату як основний мотиватор вказали лише 28% учасників дослідження.

Український ринок праці поступово відходить від простої формули «вища зарплата – краща робота». Люди очікують більшого. Тому виграють ті компанії, які пропонують не лише цифру в офері, а баланс між фінансовою впевненістю, можливостями й корпоративною культурою.

Що формує зарплатні очікування та майбутні тенденції

На рівень очікуваних доходів українців у 2026 році впливатимуть кілька ключових чинників:

• Дефіцит кадрів. Понад 53% компаній в Україні повідомляють про нестачу кваліфікованих працівників, що стимулює зростання ставок і перегляд бонусних систем. Особливо це стосується робітничого персоналу.
• Інфляція та валютні коливання. Експерти по-різному оцінюють інфляційні перспективи на 2026 рік, однак жоден із прогнозів не передбачає показника нижче 9%. Тож зростання цін і надалі залишатиметься одним із ключових чинників, що впливають на реальні доходи українців. 
• Технологічний розвиток. ІТ, ШІ та фінтех задають високі стандарти оплати, часто з прив’язкою до валют. Це створює ефект «підтягування» зарплат у суміжних сферах – зокрема, у маркетингу, аналітиці, технічній підтримці, консалтингу тощо.
• Міжгалузеві навички. Зростає попит на фахівців, які мають різні компетенції – наприклад, інженерів із цифровими навичками чи маркетологів, що працюють з AI-аналітикою. Їхні зарплати, за прогнозами експертів, будуть на 20-30% вищими за середні ринкові.
• Перекваліфікація. На ринку зростає попит на практично орієнтовані програми навчання, особливо у сферах, пов’язаних із відбудовою, кібербезпекою, енергетикою та технічним забезпеченням інфраструктури. Бізнес і держава активно інвестують у підготовку кадрів, здатних швидко опанувати нові навички. Фахівці, які оперативно здобудуть актуальну спеціалізацію, вже найближчим часом зможуть претендувати на помітне підвищення доходу.

Висновок

Український ринок праці переходить у фазу глибоких змін. Формальне зростання зарплат не завжди означає зростання добробуту – інфляція та нерівність між регіонами й галузями залишаються відчутними. 

Бізнесам варто готуватися до подальшого тиску з боку інфляції та браку фахівців, що вимагатиме гнучкіших систем мотивації й інвестицій у розвиток персоналу. Працівникам же варто розвивати міжгалузеві навички та орієнтуватися на професії, де цінується аналітичне мислення, технологічна грамотність і здатність швидко навчатися – саме ці якості визначатимуть рівень доходів у найближчі роки.