Гендерна рівність: чи змінилося щось за роки війни?
Війна змінила український ринок праці, вплинувши на загальні тенденції та на гендерний баланс у різних сферах. Загострилися питання міграції, мобілізації працівників та інтеграції ветеранів, а також освоєння нових професій.
На цьому тлі тема гендерної рівності набуває ще більшої ваги. Вона є не лише питанням справедливості, а й важливим чинником економічної стійкості. Однак жінки й досі стикаються з нерівністю в оплаті, професійними обмеженнями та бар’єрами в кар’єрному зростанні.
Про те, як війна вплинула на гендерну рівність розповідає фахівець з рекрутменту компанії Smart Solutions Світлана Гайдар.
Тенденції ринку праці
За останні роки структура зайнятості в Україні змінилася під впливом війни, мобілізації та економічних викликів. За даними Держстату, у 2021 році в Україні працювали 15,6 млн осіб, з яких 7,4 млн – жінки, а 8,2 млн – чоловіки. Традиційно рівень зайнятості чоловіків у всіх вікових групах був вищим, ніж у жінок.
Однак тенденції останніх років демонструють вирівнювання гендерної структури ринку праці. Це пов’язано, зокрема, з мобілізацією, через яку жінки все частіше обіймають посади, які раніше займали переважно чоловіки.
Водночас, незважаючи на активне залучення жінок до різних сфер, лише 15% компаній в Україні належать жінкам, а на керівних посадах їх усього 17,7%. Попри прогрес у гендерній рівності, ринок праці потребує подальших змін для створення справді рівних можливостей для всіх.
Зміни в попиті на спеціалістів залежно від статі
Від початку повномасштабного вторгнення гендерний розподіл кандидатів на ринку праці зазнав суттєвих змін: якщо раніше чоловіки становили 58%, а жінки – 42%, то нині це співвідношення змінилося – 48% та 52% відповідно. Тенденція до залучення жінок у раніше male based професії зберігатиметься й надалі.
“Позитивним є те, що все більше компаній готові залучати жінок у професії, які традиційно займають чоловіки. Наприклад, програма OnTrack допомагає жінкам опанувати професію водійки вантажівки та пасажирського автобуса, а Київський метрополітен запустив навчання для майбутніх машиністок електропоїздів”, – відмічає Світлана Гайдар, фахівець з рекрутменту компанії Smart Solutions.
Завдяки сприянню Державної служби зайнятості у 2023 році нові робочі місця отримали 240 тисяч українців, і 66% з них – жінки. За офіційною статистикою, все більше жінок працюють у технічних професіях: машиністками насосних установок, водійками, гірницями, вантажницями, слюсарками-ремонтницями.
Масове залучення чоловіків до захисту України – незаперечний пріоритет. Це, природно, спричинило значний кадровий дефіцит. Бізнес змушений адаптуватися, залучаючи жінок на позиції, які раніше обіймали чоловіки. Ця вимушена зміна не лише допомагає долати поточні виклики, а й сприяє подоланню гендерних упереджень.
Як жінкам досягти успіху в сучасному світі
На думку фахівчині з рекрутменту компанії Smart Solutions незалежно від гендеру, для побудови кар’єри та професійного зростання важливо постійно розвиватися та навчатися, слідкувати за трендами у своїй сфері, опановувати нові технології для підвищення ефективності роботи.
“Для жінок цей шлях може бути складнішим через додаткові виклики. Багато жінок мають так звану “другу зміну” – домашню працю, що зменшує їхній ресурс для саморозвитку. Крім того, у сім’ях, де один із подружжя перебуває в лавах ЗСУ, інший партнер бере на себе повну відповідальність за родину, що підвищує психологічне навантаження”, – коментує Світлана.
Тому вона переконана, що кар’єрний розвиток варто розглядати не лише як професійне зростання, а й як гармонійне поєднання роботи, особистого життя та збереження ментального здоров’я. А для того, щоб залишатися конкурентоспроможною, варто розвивати в собі:
- Здатність до навчання – відкритість до нових знань і постійне оновлення навичок.
- Адаптивність – швидку реакцію на зміни та ефективність в умовах невизначеності.
- Гнучкість – вміння працювати в різних форматах (онлайн, офлайн, гібрид).
- Відкритість до змін – готовність приймати нові ідеї, впроваджувати інновації та експериментувати.
Гендерний баланс на українському ринку праці зазнав суттєвих змін внаслідок війни. Масова мобілізація чоловіків спричинила дефіцит кадрів, що стимулювало залучення жінок у сфери, які раніше вважалися чоловічими. Попит на спеціалістів у виробництві, агросекторі, технічних галузях і рітейлі зріс, що сприяло активнішому залученню жінок до цих професій. Компанії змушені переглядати стратегії найму, розширювати програми навчання та перекваліфікації, а також усувати гендерні обмеження. Попри позитивну динаміку, проблема нерівної оплати праці та обмеженого доступу жінок до керівних посад залишається актуальною. Водночас зростає кількість жінок у підприємництві, а великі компанії впроваджують системні практики гендерної рівності. Ці зміни вказують на поступове формування нової реальності ринку праці, де роль жінок стає все більш значущою.
Більше про досвід компаній можна прочитати на сторінках видання Womo.
