Чи загрожує штучний інтелект «людським» професіям?
Динамічний розвиток цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту (ШІ), спричинив жваві дискусії у соціумі, розділивши як пересічних громадян, так і експертів на два протилежних табори. Представники першого – мислять апокаліптичними сценаріями у стилі «Термінатора», пророкуючі неминучий кінець людства. Прибічники другого – схиляються до думки, що найближчим часом реальних загроз від штучного інтелекту не передбачається, хоча й варто бути на сторожі особливо в етичних питаннях. Скоріш за все, як і в будь-якій суперечці, істина десь посередині. Тож, спробуємо бути максимально об’єктивними і спиратися переважно на факти і статистичні дані.
За результатами дослідження компанії OpenAI – розробника сенсаційного чат-боту Chat GPT – було виявлено імовірний вплив мовних моделей на майбутнє ринку праці та визначено перелік професій, які можуть зазнати найбільш негативного впливу. До переліку «потерпілих» потрапили математики, перекладачі, письменники, веб-дизайнери, піарники, аудитори, бухгалтери, коректори, інженери з блокчейну, репортери, журналісти, вчені-зоотехніки, дослідники даних опитувань та багато інших. Більшість професій із цього переліку мають імовірність впливу ШІ від 80% до 100%. Як бачимо, спільним для всіх цих професій є робота зі знаковими системами (цифри, слова). Аналіз цифрових даних і робота з текстами – задачі з якими сьогодні штучний інтелект може впоратися значно швидше, але чи справді краще?!
Суттєвий прорив у машинному навчанні пов’язаний із винаходом алгоритму нейронних мереж. Саме завдяки їм штучний інтелект навчився розпізнавати мову, грати у шахи, малювати, писати музику, перекладати тексти, ставити медичні діагнози тощо. Але поки що, штучний інтелект радше виконує допоміжну функцію. Безперечно, він може забрати на себе частину завдань працівників творчих професій, але все ще потребує їх контролю, відтак, більше схожий на помічника, аніж на конкурента.
За даними McKinsey & Company до 2030 року біля 30% годин людської праці можуть бути автоматизовані завдяки ШІ, а кожен 16-тий працівник буде змушений змінити свій фах (імовірно, у бік фізичної праці).
Отже, скоріше за все, у найближче десятиліття на нас чекає переформатування ринку праці, а не тотальне безробіття. На думку експертів, більш радикальні зміни можливі не раніше, як за 40-50 років. Цього часу достатньо, щоб розробити юридичні, етичні, економічні інструменти регулювання ринку праці в контексті розвитку ШІ. Більше того, людству варто остерігатися не так штучного інтелекту, як штучної свідомості, здатної вирішувати необмежене коло інтелектуальних задач, усвідомлювати себе та думати автономно від людини.
